Стаття 9. Спеціалізовані поховальні служби.

     Спеціалізовані поховальні служби - спеціалізовані різної форми власності 
підприємства, що створюються   органами   місцевого   самоврядування   в   
порядку, встановленому  законом,  з  метою здійснення організації поховання 
померлих і  надання  ритуальних  послуг,  передбачених  необхідним мінімальним 
переліком окремих видів ритуальних послуг,  реалізації предметів ритуальної 
належності,  передбаченим пунктом  2  частини другої статті 8 цього Закону.

     Спеціалізовані поховальні служби можуть також надавати послуги, з поховання
 не передбачені  необхідним  мінімальним   переліком   окремих   видів ритуальних 
 послуг  та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети 
ритуальної  належності.  Тарифи  щодо  оплати таких  послуг  та предметів 
ритуальної належності встановлюються в межах,  визначених законодавством,  
виконавчим органом  сільської, селищної, міської ради.

     Стаття 10. Надання ритуальних послуг та виготовлення предметів 
ритуальної належності

     Надання ритуальних   послуг   відповідно    до    необхідного мінімального    
переліку    окремих   видів   ритуальних   послуг, передбаченого пунктом 2 частини  
другої  статті  8  цього  Закону, здійснюється  спеціалізованими поховальними 
службами  або  за  договором  іншими суб'єктами господарювання.   Вартість   
таких   послуг встановлюється  в порядку і в межах,  встановлених законодавством, 
виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

     Надання ритуальних   послуг,   не   передбачених   зазначеним переліком,  а  
також  виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється суб`єктом 
господарчої діяльності незалежно від форм власності, за цінами, встановленими за 
згодою сторін.

     Надання ритуальних   послуг   та    виготовлення    предметів ритуальної  
належності  здійснюється з дотриманням вимог державних стандартів, інших норм
 і правил, встановлених законодавством.

     Стаття 11. Поховання померлого

     Поховання померлого покладається на  виконавця  волевиявлення померлого.  

Якщо  у  волевиявленні  померлого  немає  вказівки  на виконання волевиявлення 
чи в разі відмови виконавця від  виконання волевиявлення померлого поховання 
померлого здійснюється чоловіком (дружиною),  батьками (усиновителями),  
дітьми,  сестрою,  братом, дідом   або   бабою,   онуком   (правнуком),   іншою  
особою,  яка зобов'язалася поховати померлого.

    Виконавцю волевиявлення    померлого    або    особі,     яка зобов'язалася  
поховати померлого,  в установленому законодавством порядку в день звернення 
видаються:

     лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров'я;

     свідоцтво про  смерть  та  довідка  про  смерть  -   відділом реєстрації актів 
громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного 
значення)  управлінь  юстиції,  виконавчим органом   сільських,   селищних,   
міських  (крім  міст  обласного значення)   рад,   консульською   установою    чи    
дипломатичним представництвом України.

     Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця 
волевиявлення померлого  або  особи,  яка  зобов'язалася  поховати померлого,
 іншій юридичній чи фізичній особі.

     У разі  смерті  громадянина на території іноземної держави та за наявності 
письмового волевиявлення про поховання його  тіла  на території   України,   
посвідченого   належним   чином,  поховання здійснюється у відповідних місцях 
поховань  на  території  України виконавцем  волевиявлення померлого або особою,
  яка зобов'язалася поховати  померлого,  за   сприяння   консульської   установи   чи 
дипломатичного представництва України.

      У разі  смерті  одинокого  громадянина  або громадянина,  від поховання якого 
відмовилися рідні,  на території іноземної держави та  за  наявності письмового 
волевиявлення про поховання його тіла на  території  України,  посвідченого  
належним  чином,  поховання здійснюється  у відповідних місцях поховань на 
території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Стаття 12. Надання ритуальних послуг

     Особа, яка  зобов'язалася  поховати  померлого,  на  підставі свідоцтва  про 
смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або до 
спеціалізованої поховальної служби з приводу  проведення поховання.  

               Спеціалізовані поховальні служби можуть надавати послуги по похованню 
самостійно чи з привертанням інших суб`єктів господарчої діяльності за договірними 
умовами.

     Ритуальні послуги    надаються    за    плату    згідно     з договором-замовленням,
 крім випадків, передбачених законом.

     Виконавець може   надавати   ритуальні   послуги,   визначені необхідним 
мінімальним переліком окремих видів ритуальних  послуг.

Цей  перелік  затверджується  спеціально уповноваженим центральним органом
 виконавчої  влади  у  сфері  житлово-комунальної  політики України.

     Суб'єкти господарювання   можуть   самостійно   на   підставі звернення осіб,  
які зобов'язалися поховати померлого, виготовляти та   реалізовувати   предмети  
ритуальної  належності,  якщо  вони відповідають державним стандартам та 
затвердженій вартості,  де це передбачено законодавством.

     Єдину методику   визначення   вартості   надання   громадянам необхідного 
мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації  предметів  
ритуальної належності затверджує спеціально уповноважений  центральний  орган
виконавчої   влади   у   сфері житлово-комунальної політики України.

    Вартість мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг визначається на 
принципах:

    доступності для  кожного  громадянина  і  рівності   правових гарантій;

    визначення економічної обґрунтованості, планово-розрахункової собівартості та 
рентабельності при затвердженні ціни;

    відповідальності виконавчих органів  сільських,  селищних  та міських рад та 
органів виконавчої влади за встановлені ними ціни;

    відкритості, доступності та прозорості структури ціни;

    оплати тільки   тих   послуг,   що   відповідають   державним стандартам та 
нормативним документам.

    Необхідний перелік вимог щодо порядку організації поховання   і   ритуального  
обслуговування  населення  затверджує спеціально уповноважений  центральний  
орган  виконавчої  влади  у сфері житлово-комунальної політики України.

     Стаття 13. Допомога на поховання

     Виконавцю волевиявлення     померлого    або    особі,    яка зобов'язалася 
поховати померлого, на якого поширювалася дія Закону України  
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку  з  тимчасовою  
втратою   працездатності   та   витратами, зумовленими  народженням  та  
похованням",  надається допомога на поховання в порядку та розмірі, 
передбаченому статтями 45   та   46  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове  
державне соціальне   страхування   у   зв'язку   з    тимчасовою    втратою

працездатності    та   витратами,   зумовленими   народженням   та похованням".

      Розмір допомоги на поховання померлого та порядок її  надання виконавцю  
волевиявлення  померлого  або особі,  яка зобов'язалася поховати померлого,  
на якого не поширюється  дія  Закону  України "Про  загальнообов'язкове державне 
соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою  втратою  працездатності  та  
витратами,  зумовленими народженням   та  похованням",  встановлює  
Кабінет Міністрів України.

     Стаття 14. Безоплатне поховання

     Безоплатно для виконавця волевиявлення померлого  або  особи, яка 
зобов'язалася поховати померлого, здійснюється поховання:

    а) з військовими почестями померлих осіб,  які мають особливі заслуги 
перед Батьківщиною:

     Героїв Радянського Союзу;

     повних кавалерів ордена Слави;

     осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу";

   Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період 
Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

     б) осіб,   які   мають   особливі   трудові   заслуги   перед Батьківщиною:

     Героїв Соціалістичної Праці;

     Героїв України;

     повних кавалерів ордена Трудової Слави;

     в) учасників бойових дій відповідно до  Закону  України  "Про увічнення 
Перемоги  у  Великій  Вітчизняній війні 1941-1945 років".

   На могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та   особливі   
трудові  заслуги  перед  Батьківщиною,  безоплатно споруджується  надгробок  за  
встановленим   Кабінетом   Міністрів України зразком.

    Витрати на  поховання  померлих,  зазначених у частині першій цієї статті,  
здійснюються за рахунок  коштів  Державного  бюджету України відповідно до 
закону.

    Витрати на  поховання  осіб,  зазначених  у пунктах "а" і "б" частини  першої  цієї  
статті,  здійснюються  за  рахунок   коштів Державного бюджету України в порядку,
 встановленому законом.

    Витрати на   поховання  померлих,  передбачених  пунктом  "в" частини  першої  
цієї  статті,  здійснюються  за  рахунок   коштів місцевих бюджетів.

     Стаття 15. Поховання померлих військовослужбовців, осіб начальницького
 і рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи 
та осіб начальницького складу податкової міліції

     Збройні Сили України,  інші  утворені  відповідно  до  закону військові формування,
 а також Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України,  інші 
державні органи надають допомогу в проведенні  поховання  померлих сім'ям,  
батькам або іншим особам, які  зобов'язалися  поховати  померлих  
військовослужбовців,  осіб начальницького   та  рядового  складу  органів  
внутрішніх  справ, кримінально-виконавчої   системи,   осіб   начальницького   
складу податкової  міліції,  які  померли  (загинули) під час проходження служби
 (виконання службових обов'язків),  компенсують  матеріальні витрати  на  
ритуальні  послуги  та  на  спорудження  надгробків у порядку та розмірах, що 
визначаються Кабінетом Міністрів України.